home

Дорогі Українці,
шановні читачі газети"Форум".
З газети "Форум" за травень 2003 року, Ви дізналися про Громадську Неприбуткову Організацію "Клуб Шанувальників Спорту і Туризму" із задоволенням хочу повідомити, що дуже багато Вас дорогі наші читачі відгукнулися на нашу статтю як в ІталіЇ, так і в Україні. Від щирого серця, дякую головному редактору Тетьяні Кузик, власнику газети Gabriele Ratini, та Головному спонсору видавництва газети "Western Union" за довіру до нас - виділивши нам у газеті "Форум" сторінку для інформації та цікавих повідомлень про нашу організацію та від нашої організації.
Клуб "Шанувальників Спорту і Туризму" тісно співпрацює з українськими емігрантами у Італії та співвічизниками на Україні. Нашу газету "Форум" - Україна читає дякуючи підписаному договору між власником газети "Форум" - Gabriele Ratini та Головою Правління "Клубу Шанувальників Спорту і Туризму" - п. Мелехом Ігорем Богдановичем. На Україну газета "Форум" поступає дякуючи пану Mario Tronca, голові "Associazione Culturale Cristiana-ITALO-UCRAINA" представниками туристичної фірми "Одрі"(автобусом вищого класу). Розповсюджується газета на Україні по церквах, громадських асоціаціях, вищих навчальних закладах, школах.
Отож в щасливу дорогу газето "Форум" - на Україну.
Голова Правління
"Клуб Шанувальників
Спорту і Туризму"
п. Мелех І.Б.

Травень місяць 2003 року залишится для нас пам'ятним. Цього місяця проведено Перший Форум "Українців в Італії" на тему "Збережемо українську родину", де делегатами були представники від українських громад міста Рим та інших регіонів Італії. Почесними гостями були: депутати Верховної Ради України Оксана Білозір та Микола Жулинський. Також були запрошені гості з багатьох громадських організацій (Громадська Неприбуткова Організація "Клуб Шанувальників Спорту І Туризму" та Міжнародний Центр впровадження Програм ЮНЕСКО), які проводять співпрацю з українськими емігрантами, а також сенатори, як від Сенату Республіки Італія, так і від мерії міста Рим.
На Форумі обговорювалося декілька основних питань про життя та працю українських емігрантів в Італії та життя співвітчизників на Україні. З трибуни Першого "Форуму Українців в Італії" линули привітання від депутатів Верховної Ради України Оксани Білозір та Миколи Жулинського, сенаторів, св'ящеників. Після привітань з доповіддю "Українська родина і вимушена міграція: причини, пошуки виходу з кризового стану" виступив народний депутат України, академік Микола Жулинський та Координатор українців греко-католиків в Італії о.Василь Поточняк з промовою "Українці в Італії. Хто вони і на що сподіваються?".
Після чого було проведено погрупне обговорення проекту звернення до Президента України Леоніда Кучми, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра України про зміну ситуації українського народу в загальному, як на Україні, так і за кордоном. Після чого було проведено голосування всіма присутніми делегатами на Форумі. І ось документ готовий. Незабаром він ляже на стіл Президента України, Голови ВРУ та інших політично-економічних керівників держави.
Також на Форумі піднімалося питання про створення офіційної діаспори українських емігрантів у Італії. Усі делегати Форуму увійшли до Координаційної Ради, яка займатимется питаннями створення асоціації українців у Італії.

м.Рим - 23.05.2003 р.

Після такої бурхливої роботи на Форумі – суботу, змінила свята неділенька. Цей день віншував нам не тільки сонце, а й радість, відпочинок, танці, співи. Тому що цієї неділі ми святкували "День Матері". Мабуть всі ми згадали про своїх матусь, і незабули тих мам яких вже немає з нами, але завжди у наших серцях. Скотилась сльоза і думаючи про те, що і ми уже матусі, але так далеко від наших чад. Незабули згадати про нашу неньку Україну і про матір покровительку нашу Пресвяту Богородицю Діву Марію. Свято "День Матері" у Римі нам допомогли відчути наші українські співаки, які приїхали з України, щоб хоч якось насолодити нам душу. Оксана Білозір, Павло Дворський, Тарас Курчик, музична формація "Пікардійська Терція" та дует "Писанка" забавляли нас так милими нашому серцю українськими піснями.
Наш "Клуб Шанувальників Спорту і Туризму" доклав всіх своїх зусиль щодо проведення свята. З нашої сторони та з сторони оргкомітету (преси) і в подальшому планується проводити культурно-масові заходи, і не тільки один раз у році. Плануємо святкувати і деякі наші національні та релігійні свята.
Єднаймось усі українські емігранти, бо в єдності – сила, відчуйте радість свят, бо ми – великий народ, ми представляємо в Італії Україну.
м.Рим. 24.05.2003 р.

Ось з цим українським народним прислів'ям я йду нога в ногу вже багато років. Його мені повідала моя бабуся. І завжди переконуюся, що наші предки знали, що говорили і знали, що робили.
Минулої неділі, я із своїми подругами Любою та Олександрою вирішили відпочити, від цієї хоч і не важкофізичної - та духовно-важкої праці. Ми довго думали куди б поїхати, щоб не помилитися. Хотілося знайти, щось надто цікаве і хоч трохи схожий на наш рідний край. Вибрали ми досить цікаву назву міста Grotte di Stiffe і не помилились. Їдучи дорогою до цього місця, а це 130 км від Риму, ми побачили, що Італія для нас, не тільки місце для заробітку, а й для цікавого, корисного для збагачення власної духовності місце. Для нас було дуже цікаво побачити, що дорога, яка веде до міста Grotte di Stiffe так схожа на нашу. Скільки раз ми повторювали: "Дивіться, ось тут чисто так, як їхати до Коломиї, а ось тут такі ж грядки, як у нас на Калушчині, а ось і посадки попри дорогу такі ж самі, як їхати до Львова. "Їдучи все дальше і дальше від Риму ми раділи і плакали, тому, що все нам нагадувало рідну серцю Україну. Гори Альпи – гори Карпати, здавалось б нічого немає схожого між цими велетнями, тому, що Карпати найкрасивіші, наймиліші для нас, і нічого не може їх нам замінити. Ми милувались побаченим, і не знали, що враження теперішні нічого ще не означають у порівнянні з тим, що нам ще доведеться побачити.
Grotte di Stiffe є одним з явищ природи, яке найбільш відоме у центральній Італїї.
Здавалось, що вищесказані слова є казкою. Тай насправді, те, що ми побачили, ми могли побачити тільки у дитячих казках. А побачили ми – велику гору, точніше скалу, в якій зроблений вхід. Біля входу нас чекала провідниця-екскурсовод. Коли ми увійшли у це підземне царство, нашим здивуванню не було меж. Усі 650 метрів, які ми пройшли під землею, крок за кроком, слухаючи уважно екскурсовода, дивлячись на це чудо, нам все більше перехоплювало подих, але не від нестачі повітря, а від побаченого.
А побачили ми всередині цієї гори-скали численні водоспади, які ллються із шаленою швидкістю, побачили трьохколерні сталактити, які зробленні краплями води і мінеральними солями. Власне ось ці сосульки-колони, я їх назвала так, щоб дати вам зрозуміти, що це таке, і не тільки колони, а й різні фігури у вигляді черепашок, медуз та інших неординарних фігур, природа виробляє один сантиметр у сто років. Здавалося б – міф – не може бути, щоб таке чудо було зроблено без втручання людської сили. Та це не міф – це правда, правда яку кує природа хвилина за хвилиною, день за днем, рік за роком, вік за віком – вимальовуючи чудо природи.
І ще, про що мені б хотілось написати. Це – про так звану Piazza Silenzio.
Чому вона так називаеться, тому, що у цьому підземному царстві дуже шумно, водоспади та річка дуже шумлять. І тільки виходячи на цю площу відчуваєш мертву тишу, хоч навкруг бурлить вода.
Мені дуже шкода, що не дозволяється, а точніше, категорично забороняється робити у підземеллі фотографії. Екскурсовод пояснила, що фотовспишка сприяє затриманню роста сталактитів. Все, що мені вдалося зфотографувати, це вхід у Grotte di Stiffe і гору-скалу, де зроблено це підземне царство.
Дорогі мої співвітчизники, дорогі українці, згадайте про те, що практично всі ми сюди приїхали по туристичних візах. Зробіть для себе хоч один турпохід, для серця, для душі, для відпочинку. Я знаю, що ви намагаєтесь відправляти всі гроші до останньої копійочки додому. Але хочу вам нагадати, що ми українці, а ніхто так, як ми, не вміє працювати і відпочивати. Отже залишіть собі із ваших зарплат мізер, щоб купити насамперед газету "Форум" і знайти цікаві розповіді про цікаві місця для відпочинку, такі як Grotte di Stiffe. Та поїдьте і подивіться витвори природи, щоб наповнити сердце красою, ласкою ,ніжністю. Подивіться це "spettacolo unico".
Хай щастить вам у дорозі,
Ольга Остапчук.

top